ОДИН З НАЙВІДОМІШИХ ФУТБОЛІСТІВ УКРАЇНИ СТАВ СПІВЗАСНОВНИКОМ БЛАГОДІЙНОГО ФОНДУ «РУХ МОЛОДІ», ДІЯЛЬНІСТЬ ЯКОГО ЗОСЕРЕДЖЕНА НА ПІДТРИМЦІ ТА ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ АКТИВНОГО ТА ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СЕРЕД МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ. ЗА ЧАС ІСНУВАННЯ ФОНДУ БУЛО ПОБУДОВАНО СУЧАСНІ ФУТБОЛЬНИЙ, БАСКЕТБОЛЬНИЙ ТА ГІМНАСТИЧНІ МАЙДАНЧИКИ. ЗА ІНІЦІАТИВОЮ ФОНДУ ПРОВЕДЕНО ДЕКІЛЬКА ФУТБОЛЬНИХ ТА ХОКЕЙНИХ ТУРНІРІВ, ЗМАГАННЯ З ВОРКАУТУ, СТРІТБОЛУ, А ТАКОЖ КВЕСТИ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ТА СТУДЕНТІВ.

Народився 30 березня 1979 року в місті Луцьк Волинської області. Вихованець дитячо-юнацької школи «Волині» і Київського спортивного ліцею-інтернату.
Трудова та громадська діяльність
  • 1995–1997  Україна «Волинь»
  • 1997–2007  Україна «Шахтар»
  • 2007–2009  Росія «Зеніт»
  • 2009–2013  Німеччина «Баварія»
  • 2013–2015  Росія «Зеніт»
  • 2015–        Казахстан «Кайрат»

Біографія

Я народився та провів все своє дитинство в Луцьку. З дитинства у мене було тільки одне захоплення. Одне, але на все життя. Я розпочав займатися футболом із п’яти років.
 
Це було непросто — треба було багато працювати, боротися, я отримував травми, але я вдячний тому загартуванню, яке здобув у ДЮСШ. Саме вона сформувала мій характер та лідерські навички. Є одна проста річ, і чим раніше її кожен для себе зрозуміє, тим краще: ідеалу не існує, до нього треба йти не зупиняючись.

Це був певний життєвий досвід і життєві випробування, які доводилося долати. У восьмому класі мене запросили в спортивний інтернат у Києві, я поїхав з Луцька, переїхав до Києва, бо розумів, що в спортивному плані – це крок уперед. У життєвому плані це також був новий досвід і нове випробування, тому що мені три роки довелося жити далеко від сім'ї і батьків, та й Київ набагато більше місто, ніж Луцьк. У спортивний інтернат щорічно отримували запрошення лише 3–4 футболісти, в основний склад команди входили місцеві гравці, тому на тренування і матчі доводилося їздити через все місто, з кількома пересадками і на різному транспорті. Звичайно, це створювало певні проблеми, тому що, крім матчів і тренувань, необхідно було приділяти увагу навчанню, а часом тривалі поїздки з одного кінця міста в інший забирали весь час, іноді я навіть не встигав приїхати на обід або вечерю. Це були складнощі, з якими доводилося справлятися. Один рік зі мною в інтернаті паралельно навчалася моя сестра, яка займалася баскетболом, тому від неї була певна допомога. Але більшість проблем доводилося вирішувати самостійно. У мене була своя мета, тому що я розумів, що як для спортсмена, грати на першість Києва та першість України для мене дуже важливо. Це допомагає мені розвиватися й удосконалюватися.Це крок уперед у моїй футбольній кар'єрі, тому я не шкодую про ті рішення, які колись прийняв. Навіть якщо потім у результаті прийнятого рішення доводиться долати труднощі, я не вважаю, що рішення було неправильне, і не відчуваю почуття жалю, бо знаю: чим більше труднощів ти долаєш, тим сильнішим стаєш, і наступного разу ці труднощі не будуть виглядати такими нездоланними.
Отже, я переконаний, для того щоб досягти успіху в будь-якій сфері, треба не зупиняючись іти вперед, працювати, творити, удосконалюватися. І тоді все у вас вийде!

Пізніше, коли я перейшов у донецький «Шахтар», я часто згадував роки, проведені у спортивному інтернаті. Я не зупинявся ані на хвилину. І це дозволило мені рости, стати капітаном та потрапити у національну збірну. Я відіграв у Донецьку десять років — були зльоти та падіння, перемоги та невдачі. Різна була гра. Але я ніколи не опускав рук, а тільки продовжував йти вперед. Я отримав прізвисько Т-44 не просто так, я виборов його своєю цілеспрямованістю, грою та наполегливістю. Я грав два роки за «Зеніт», а потім перейшов у «Баварію». Вже чотири роки я живу за кордоном і граю за іноземні клуби, але все одно вважаю найбільшою гордістю гру за національну збірну нашої України. Отже, я переконаний, для того щоб досягти успіху в будь-якій сфері, треба не зупиняючись іти вперед, працювати, творити, удосконалюватися. І тоді все у вас вийде! І я, як ніхто інший, знаю, на власному досвіді знаю — лише активні та цілеспрямовані перемагають у житті.



Отже, я переконаний, для того щоб досягти успіху в будь-якій сфері, треба не зупиняючись іти вперед, працювати, творити, удосконалюватися. І тоді все у вас вийде!

ПІДТРИМАЙТЕ ПРОЕКТ
Зібрано 15413 грн
Ціль 60000 грн
Фондувати